Банківська діяльність

Промінвестбанк один із перших в Україні створив унікальну електронну систему, що дає можливість вести розрахунки з єдиного кореспондентського рахунку. Всього лише 24 хвилини потрібно, щоб провести банківську операцію у будь-якій точці України.

Системи «Свіфт» та «Рейтер» надійно забезпечують розрахунковий процес із західними країнами.

Промінвестбанк — один із найбільших банків держави. Він активно підтримує пріоритетні галузі, такі як суднобудування, літакобудування, машинобудування, енергетика, металургія тощо.

Своєю діяльністю Промінвестбанк значною мірою сприяє підвищенню авторитету незалежності України у світовому співтоваристві. У ньому зосереджено значні обсяги експортно-імпортних операцій.

Так, у Москві працює представництво Промінвестбанку України, а в Києві — Кредитімпекс Банку. Співробітництво з Кредитімпекс Банком удосконалюється шляхом взаємних операцій з векселями у національних валютах України і Росії, депозитними сертифікатами, облігаціями та іншими цінними паперами.

Промінвестбанк працює з «Дойчебанком», «Комерцбан-ком», «Банком оф Нью-Йорк», «Айджибанком»-та іншими. Платежі в твердій валюті здійснюються через систему «Свіфт».

Національний ринок України, що формується, не може обмежитися рамками її території. Необхідно проникати на світовий ринок, використовуючи, передусім, можливості ринку країн СНД.

Промінвестбанк — найбільш підготовлений до ринкових перетворень економіки. У нього є всі можливості активно сприяти розбудові незалежної України, утвердженню її авторитету у світовому співтоваристві.

 

Прочитайте статтю Є. Стефащенко про становлення і розвиток банківської справи. Дайте відповідь на питання: 1. Які функції виконує центральний банк нашої держави? 2. Як досягається висока ефективність діяльності центральних банків? 3. Що представляє кредитна система Великобританії? 4. Яка ваша думка щодо банківської практики Німеччини, Голландії, Австрії?

Прийнята Конституція визначила правовий статус Національного банку України (НБУ) як центрального банку (ЦБ) держави, наділивши його функціями регулювання грошового обігу та грошово-кредитної політики. За свідченням світової практики, якісне виконання цих функцій залежить від ефективності застосування певного набору заходів і операцій для проведення фінансової політики залежно від змін з економіці. Так, регулювання економіки грошово-кредитними методами центральні банки світу здійснюють не самі, а через кредитні інститути (комерційні банки та інші фінансові посередники) шляхом регулювання обсягів грошових ресурсів. За допомогою головного інструменту — базової процентної ставки проводиться політика кредитної експансії з метою збільшення ресурсів банків для вкладення їх в економіку, або політика кредитної Рестрикції, коли зменшення ресурсів комерційних банків обмежує можливість вкладення їх в економіку шляхом кредитування чи інвестування- Особлива відповідальність у застосуванні цих методів вимагається ВІД Центрального банку в умовах стагфляції — збігу інфляції з кризою, падінням виробництва та зростанням безробіття.

Однак найбільша ефективність діяльності центральних банків досягається в тісному співробітництві як з органами державного управління, так і кредитними інститутами. При цьому важливо визначити, кому підпорядкований та кому підзвітний ЦБ у виборі напрямів і методів грошово-кредитного регулювання. НБУ принципово не відрізняється за своїми функціями і статусом від центральних банків інших країн. Він підзвітний Верховній Раді України, а тому незалежний від уряду, хоча активно співробітничає з ним. У побудові взаємин ЦБ з кредитними інститутами особливого значення набуває вивчення досвіду інших країн.

Кредитна система Великобританії є однією з найбільш розвинутих у світі, має високу спеціалізацію і налічує 10 основних типів кредитних установ — так званих дисконтних домів. Саме вони мають право рефінансування в Банку Англії і є проміжними між ним та іншими кредитними установами. Дисконтні доми зобов'язані приймати на себе від ЦБ казначейські векселі. Банк Англії є одним з менш незалежних банків. Перебуваючи під контролем казначейства, він наділений тільки консультаційною функцією щодо грошово-кредитної політики.

Навпаки, Німецький федеральний банк має можливість прямого впливу на кожен кредитний інститут. Він має досить широку мережу філій, через які, а також через великі банки, будує свої контакти з кредитною системою, яка налічує понад 4 тис. установ. Бундесбанк встановлює для фінансово-кредитних інститутів норми обов'язкових резервів та інші економічні нормативи, забезпечує банки готівкою, виконує роль клірингового центру. За конституцією Німеччини, його діяльність регулюється публічним правом.

Як центральний банк Голландії, так і Австрійський національний банк велику увагу приділяють спілкуванню з кредитними інститутами. Центральний банк Голландії проводить регулярні консультації з представниками кредитно-фінансових установ щодо основних напрямів своєї політики, опрацювання стабілізаційних та антишфляційних заходів. Такі консультації передбачені законом «Про контроль за діяльністю національних кредитних інститутів».

За законодавством Австрії, національний банк виконує функції банківського нагляду і здійснює тільки поточний контроль. Політику

стратегію й тактику діяльності всіє; грошово-кредитної системи фактично розробляють керівники банківських груп на засіданнях у так званому Ломбардному клубі.

Взаємовідносини НБУ з комерційними банками не регламентуються діючим законом «Про банки та банківську діяльність», що робить його подібним до Німецького федерального банку. Зараз його взаємини з комерційними банками є поєднанням жорсткого нагляду за їхньою діяльністю та консультацій з керівниками і фахівцями комерційних банків. Для того щоб взаємовідносини НБУ з кредитними інститутами мали об'єктивний характер, бажано законодавчо передбачити завдання та основні форми таких взаємин з урахуванням того розумного, що є у світовій банківській практиці (газ.).