Мама старенька стоїть на воротах. Від сльозів солених її очі печуть. Чекає дітей,у щоденних турботах. А діти невдячні до дому нейдуть. Бо нічого в світі краще нема Як на тебе чекає ще мати жива! Відвідай її хоч раз у неділю, Бо стомлена мама плекає надію. Коли ти прийдеш і мама зрадіє. Тобі все простить і все зрозуміє. Ніхто так невміє як мама простити. Дай її Боже ще трохи прожити! Приїзджайте до мами у віль хвилину. Бо роки летять летять без упину. Любіть свою маму коли ще жива!! Бо колись схаменетись а її вже нема... |