Чомусь в житті я не запам’ятала, Як ти мене в колисці колихала, Як колискову наді мной співала, Що ти, як пташка наді мною щебетала. Але я пам’ятаю твої гіркі сльози, Коли для нас, малих, якісь загрози Раптово у дитинстві виникали І ти очей ночами не стуляла. Хотіла з татом Ти мабуть синочка, Але життя дала Ти аж трьом дочкам. І швидко, якось, ми повиростали, Але для Тебе дітками зостались. Пишу вірша, а на очах сльозина, Напевно тому, що вже маю свого сина Тому, що пізно цінувати стала, Твою любов, турботу, слово «мама». Матусю, рідна, я тебе вітаю З цим святом. І в твоїм лиці бажаю Усім жінкам, що є на білім світі Насамперед ніколи не хворіти, Дітей слухняних, люблячих побільше, Нехай присвячують Вам свої теплі вірші, Нехай коханий завжди поряд буде, А на шляху трапляють добрі люди, В житті побільше сонця, ладу, сміху Живіть щасливо нам усім на втіху!!! | 
ДО ПОЧАТКУ
Свята
