15 листопада 1889 року Бразилія прокинулася іншою країною. Військовий переворот у Ріо-де-Жанейро поклав край понад шістдесятирічному правлінню імператора Педру II і відкрив нову сторінку історії — народження Республіки.
Події розгорталися на площі Аккламації (нині площа Республіки). Саме тут маршал Мануел Деодоро да Фонсека разом із групою офіцерів армії оголосив про падіння монархії. Імператор, який користувався любов’ю народу, був змушений залишити країну, а влада перейшла до військових.
Уже тієї ж ночі було сформовано Тимчасовий уряд. Його очолив Деодоро да Фонсека як перший президент Республіки. Віцепрезидентом став маршал Флоріано Пейшото, а серед міністрів були відомі політики й інтелектуали — Руй Барбоза, Кінтіно Бокайува, Кампос Салес, Бенжамін Констант та інші. Цікаво, що більшість із них належали до масонських лож, які відігравали значну роль у політичному житті країни.
Чому це було несподівано?
Імператор Педру II вважався освіченим і прогресивним правителем: він підтримував науку, мистецтво, скасував рабство у 1888 році. Проте саме це рішення — звільнення рабів — підірвало його підтримку серед землевласників і військових, що стало однією з причин перевороту.
Традиції та пам’ять
Сьогодні 15 листопада є державним святом у Бразилії — Днем Республіки. Його відзначають парадами, урочистими церемоніями та культурними заходами. Для багатьох бразильців це не лише історична дата, а й символ демократичних прагнень країни.