20-N — це неофіційна, але добре впізнавана дата в Іспанії. Вона об’єднує дві події, що сталися з різницею у майже сорок років, але значною мірою вплинули на політичну історію країни.
20 листопада 1936 року було страчено 33-річного Хосе Антоніо Прімо де Ріверу — засновника націоналістичної партії Falange Española. Його смерть у розпал Громадянської війни згодом перетворилася на один із ключових міфів франкістської пропаганди. Цікаво, що під час правління Франко культ Прімо де Рівери був майже офіційною ідеологічною складовою режиму — від пам’ятників до шкільних підручників.
20 листопада 1975 року, у віці 82 років, помер і сам Франсиско Франко — правитель, який очолював країну понад 35 років. Його смерть започаткувала перехід Іспанії до демократії, хоча, за деякими припущеннями, суспільство могло бути ще не готове до настільки швидких змін.
Хоча сучасна Іспанія уникає офіційного відзначення цієї дати, 20-N і сьогодні викликає суперечки. Для когось це болісне нагадування про диктатуру та громадянський конфлікт, для інших — історичний маркер, що дозволяє інакше поглянути на складний шлях країни до демократії.
Чому ця дата досі притягує увагу? Можливо, тому що вона зібрала в одній точці дві фігури, чиї спадщини залишаються дискусійними. І, можливо, тому, що іспанське суспільство й досі намагається знайти баланс між пам’яттю та примиренням.