30 грудня на Філіппінах відзначають День Рісаля — національне свято, присвячене життю та спадщині Хосе Рісаля, головного героя боротьби за незалежність країни. Саме цього дня у 1896 році його стратили в Багумбайяні — місці, яке нині відоме як парк Рісаля в Манілі.
Свято має особливий символізм: воно нагадує про силу слова й ідей, які здатні змінювати історію. Щороку в парку проходять урочисті церемонії, покладання вінків та культурні заходи, що підкреслюють значення Рісаля для національної ідентичності.
Людина неймовірних талантів
Хосе Рісаль був не лише письменником і мислителем, а й поліглотом, який володів 22 мовами — від іспанської та французької до японської й санскриту. Його мовні здібності дозволяли йому спілкуватися з людьми різних культур і робити свої ідеї зрозумілими далеко за межами Філіппін.
Він був справжнім універсалом: офтальмолог, історик, художник, журналіст, драматург, інженер, педагог. Його інтереси охоплювали економіку, етнологію, соціологію, антропологію, архітектуру, картографію, бойові мистецтва та навіть фехтування. Така багатогранність робила його постать винятковою і водночас близькою до людей, які бачили в ньому приклад самовдосконалення.
Чому його пам’ятають?
Рісаль не закликав до збройної боротьби — він вірив у силу освіти, науки та культури. Його романи «Noli Me Tangere» та «El Filibusterismo» викривали несправедливість колоніальної системи й надихали філіппінців на прагнення свободи.
Чи не дивно, що людина, яка не брала до рук зброї, стала символом національного визволення? Саме в цьому полягає парадокс його життя: він переміг не силою, а словом.
Цікаві факти
У Манілі парк Рісаля є одним із найвідвідуваніших місць країни, де щодня збираються туристи й місцеві жителі.
Його страта стала переломним моментом, що об’єднав різні верстви суспільства у боротьбі за незалежність.
Рісаль вважав, що «народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього» — ця фраза й досі звучить актуально.