28 березня – знакова дата для балкарського народу. У 1957 році Президія Верховної Ради СРСР видала Указ про повернення балкарців на їхню історичну батьківщину після 13 років насильницького вигнання.
Історична довідка: депортація балкарців
8 березня 1944 року понад 37 тисяч балкарців було депортовано з Кавказу до віддалених районів Казахстану та Киргизії. Це відбулося в рамках сталінської політики, коли низку народів СРСР звинувачували у співпраці з нацистами. Переселення відбувалося у нелюдських умовах: люди гинули від холоду, голоду та хвороб. За різними даними, загинуло до 50% депортованих.
Цікавий факт: після депортації Кабардино-Балкарська АРСР була перейменована на Кабардинську АРСР, а навіть згадки про балкарців на офіційному рівні заборонялися.
Повернення та відродження
Лише в 1956 році після викриття культу особи Сталіна було визнано, що депортація була необґрунтованою. У 1957 році балкарцям дозволили повернутися, відновили назву республіки, а частково – їхні права.
Важливо! Попри дозвіл на повернення, балкарці зіткнулися з труднощами: їхні будинки зайняли переселенці, а адміністративні кордони республіки були змінені, що призвело до територіальних конфліктів.
Символіка та сучасне значення
Сьогодні 28 березня – не лише день пам’яті про трагедію депортації, а й символ відродження нації. Балкарці зберегли свою мову, традиції та культуру, попри випробування, які випали на їхню долю.
❓ Що ми можемо винести з цієї історії? Як урок про стійкість народу, необхідність боротьби за свої права та важливість історичної пам’яті.