Рожаниці – давнє свято жіночої сили та родинного благополуччя
Рожаниці (Свято Рожаниць, Різдво Богородиці, Друга Пречиста, Сватання, Заручини; біл. Багач; пол. Gruszki, Gruszkowy odpust, Jablka, Jabłkowy odpust) – це слов’янське народно-християнське свято, яке відзначають 8 та 21 вересня. Воно має глибокі дохристиянські корені та символізує родинний добробут, материнство й продовження роду.
Свято жіночої сили та єдності
Рожаниці традиційно вважаються жіночим святом, присвяченим народженню, сімейному щастю та здоров’ю. Вважалося, що це свято вшановує богинь Ладу та Лелю – уособлення матері й доньки. Жінки збиралися разом, щоб молитися про благополуччя родини, легкі пологи та здоров’я дітей. Обряди включали жертвопринесення на березі річки – жінки кидали у воду вівсяне борошно, калачі та бублики, промовляючи:
"Жертву тобі правим – овсяне борошно, і так співаємо славу і велич твою."
Окрім цього, матері на порозі дому обливали дочок водою – це мало принести їм щастя та здоров’я.
Поєднання з християнськими традиціями
З прийняттям християнства це свято пов’язали з Різдвом Богородиці, яке також припадає на 8 вересня. Ця дата збігалася із завершенням основних польових робіт, тому Богородицю вшановували як покровительку врожаю та сімейного добробуту. У народі цей день навіть називали "бабським святом", підкреслюючи його значення для жінок.
Традиції в різних країнах
Україна – подяка Богородиці за врожай та молитви за здоров’я родини.
Польща – перший посів озимини; зерно для сівби брали з освячених на Обжинки колосків.
Чехія, Словаччина, Моравія – освячення в храмах пшениці або перших колосків, прикрашених квітами.
Словаччина – за народними повір’ями, цього дня змії ховаються в землю до весни, а ластівки відлітають у вирій.
Також вважалося, що погода на Різдво Богородиці передбачає погоду на наступні чотири тижні.