Українська повстанська армія (УПА) стала символом боротьби за незалежність і свободу. Її історія — це частина великого визвольного руху українців у ХХ столітті.
Як усе почалося
Офіційною датою створення УПА вважають 14 жовтня 1942 року. Цей день невипадково збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці — традиційним козацьким святом-заступницею воїнів. Саме тому Покрова стала духовним символом українського війська від козацьких часів до сьогодення.
Географія боротьби
Найактивніша діяльність УПА розгорнулася з весни 1943 року на Волині, Поділлі, у Галичині, на Холмщині та Північній Буковині. Проте загони діяли й далеко за межами цих регіонів — на Донбасі, у східній Україні та навіть на Кубані. Через лави армії пройшло понад 100 тисяч осіб, а боротьба тривала аж до 1950-х років.
Ціна спротиву
Ряди УПА поповнювали добровольці, колишні вояки Червоної армії та ті, хто не погоджувався з окупаційними режимами. За участь у повстанському русі чи підтримку його ідей радянська влада репресувала сотні тисяч українців.
Пам’ять і спадщина
Сьогодні УПА вшановують як частину безперервної традиції боротьби за державність — від козацьких повстань до сучасної війни за незалежність. Недарма кажуть: «Герої не вмирають» — вони живуть у пам’яті народу, у його піснях, у назвах вулиць і в серцях тих, хто продовжує їхню справу.
Чи могли у 1942 році повстанці уявити, що їхня боротьба стане символом для наступних поколінь українців?