Песах Шені, або «Другий Великдень», відзначається за єврейським календарем 14 Іяра (на івриті - פסח שני). Це свято має свою унікальну історію, що сягає часів Храму в Єрусалимі, коли євреї святкували Великдень, приносячи в жертву ягня або козеня, відоме як Корбан Песах (Великодне жертвопринесення). Цю жертву вони споживали під час седера, вечері, що відбувалась того вечора.
Проте, не всі мали змогу бути присутніми при принесенні цієї жертви в певний час. Ті, хто не зміг приєднатися до Великоднього жертвопринесення, мали можливість відзначити Песах через місяць — у Песах Шені.
Цей другий шанс став важливим ритуалом для тих, хто був ритуально нечистий через контакт з мертвим тілом або ж перебував у «далекій подорожі», як зазначено в Книзі Чисел 9:9–13. Цікаво, що це дозволяло зберегти святкову традицію навіть для тих, хто через різні обставини не міг відзначити Песах у перший раз.
Сьогодні Песах Шені залишається нагадуванням про важливість можливості повернутися до свята, навіть якщо обставини змінюються. Це свято символізує надію, нові початки та можливість святкувати навіть тоді, коли здається, що час втратий.