Уявіть собі холодний ранковий туман, що стелиться над широкими каньйонами Юкону. Лише крики диких гусей та шелест хвойних лісів порушують тишу. Тут, на березі Бонанза-Крік, у 1896 році відбулося відкриття, яке змінило хід історії: Скукум Джим Мейсон — або Кейш (Keish), як його назвали батьки з племені Тагіш — знайшов перші крупинки золота.
Цей скромний промінчик металу запалив золоту лихоманку, яка захопила весь район Клуейн і зрештою допомогла Юкону стати окремою територією Канади. Уявіть сотні людей, що кинулися через гірські перевали й річки, сповнені мріями про багатство, ночуючи в наметах і розпалюючи багаття серед дикої природи. Це була епоха ризику, авантюр і великих можливостей — і все почалося з однієї людини та однієї жмені золота.
Сьогодні Клуейн — національний парк Канади, розташований на південному заході Юкону, на кордоні з Британською Колумбією та Аляскою. Парк входить до об’єкта всесвітньої спадщини, спільного з США, і зберігає унікальні сліди минулого: залишки шахт, старі наметові табори та стежки золотошукачів. Серед його мальовничих пейзажів — кришталево чисті ріки, засніжені вершини та глибокі ліси, де можна зустріти ведмедів грізлі або лосів.
Цікаві факти:
Скукум Джим Мейсон жив у скромних умовах і був відомий своєю відданістю племені Тагіш. Він став символом стійкості та удачі для майбутніх поколінь.
Золото на Бонанза-Крік настільки привертало людей, що деякі переселенці долали сотні кілометрів на санях і човнах, ризикуючи життям у суворих умовах Півночі.
Юконська золота лихоманка надихнула численні книги, легенди та навіть сучасні туристичні маршрути, де можна пройти шляхом перших золотошукачів.
Кожного року, у третій понеділок серпня, мешканці Юкону відзначають День відкриття — пам’ять про момент, коли одне золоте відкриття відкрило нові горизонти для всіх. І хоча сьогодні ми рідко шукаємо золото власноруч, дух пригод і досліджень живе тут і зараз.
Ви коли-небудь мріяли про подорож, де природа зустрічається з історією, а легенди оживають на ваших очах? Клуейн і Юкон запрошують вас відчути цю атмосферу на власній шкірі.