Як усе почалося
Історія цього дня бере початок 6 серпня 1950 року, коли перед Штутгартським палацом відбувся багатолюдний мітинг. Саме там було проголошено Хартію німецьких вигнанців — документ, що став символом прагнення до миру, примирення та збереження культурної спадщини.
Ще раніше, у листопаді 1949 року, колишній мер Нейденбурга Пауль Вагнер ініціював резолюцію в місті Геттінген, яка заклала підґрунтя для щорічного відзначення Дня Вітчизни.
Символіка та значення
Попри трагічну спадщину Другої світової війни, Німеччина зуміла відродитися як держава, відома своєю культурою, мистецтвом і відданістю принципам рівності.
Tag der Heimat — це не державний вихідний, але його відзначають по всій країні. Це день пам’яті про мільйони людей, які були змушені залишити свої домівки, і водночас — нагадування про цінність прав людини та свободи.
Як відзначають у цьому році
У цьому році центральні урочистості відбуваються у Штутгарті, де 75 років тому була проголошена Хартія.
Програма включає:
Офіційний прийом у Білому залі Нового палацу за участі федерального канцлера Фрідріха Мерца та президента Bund der Vertriebenen д‑ра Бернда Фабриціуса.
Наукову доповідь про маловідомі аспекти Хартії.
Покладання вінків до пам’ятника вигнанцям у Курпарку Бад-Канштатт.
Виступи представників земель, церков та німецьких меншин з інших країн.
Цікаво знати
Хартія 1950 року містила заклик до відмови від помсти та ненависті — рідкісний приклад миротворчої позиції у післявоєнній Європі.
Щороку гасло Tag der Heimat змінюється, відображаючи актуальні виклики.
У багатьох містах цього дня проходять виставки, концерти та зустрічі з очевидцями подій.
💡 Запитання для роздумів:
Чи може пам’ять про вимушене переселення стати містком для діалогу між народами сьогодні, коли світ знову стикається з хвилями біженців?