Державний гімн України – це символ сили, єдності й незалежності нашого народу. Пісня «Ще не вмерла Україна і слава, і воля» стала не просто музичним твором, а важливим оберегом національної ідентичності.
Перший раз твір композитора Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського прозвучав 10 березня 1865 року в польському місті Перемишль. Ця подія ознаменувала початок довгого шляху становлення гімну як символу української державності.
Як народився Гімн?
Усе почалося восени 1862 року, коли український поет, етнограф і фольклорист Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Він швидко набув популярності серед патріотів, а згодом отримав музику, створену Михайлом Вербицьким. Цей твір викликав великий емоційний відгук у серцях українців і став національним гімном.
Офіційне визнання
Офіційно музичну редакцію гімну затвердила Верховна Рада України 15 січня 1992 року. А 6 березня 2003 року було прийнято Закон «Про Державний Гімн України», який закріпив музику Вербицького та слова першого куплету і приспіву вірша Чубинського як офіційну версію гімну.
Цікаві факти
- У різні часи гімн України виконувався як символ незламності й національної гордості.
- Слова гімну відображають ідею відродження нації, її прагнення до свободи та слави.
- Цей твір часто звучить не лише під час офіційних заходів, а й у найважливіші моменти української історії – від революцій до спортивних перемог.
Як впливає Гімн на нас?
Гімн України пробуджує почуття гордості й належності до своєї країни. Його слова й мелодія здатні згуртувати мільйони людей, нагадуючи про нашу силу та дух свободи.
Захоплюйтеся й пам’ятайте: кожна нота й кожне слово гімну є частиною великої історії, яку ми творимо разом!