Перший День маку у Великій Британії відзначили 11 листопада 1921 року. Тоді країна ще оговтувалася від Першої світової війни: економічний спад залишив без роботи близько двох мільйонів людей. Символом пам’яті став червоний мак — квітка, що розквітала на полях Фландрії, де точилися найзапекліші бої.
У США маки традиційно носять у п’ятницю перед Днем пам’яті, а у Великій Британії — на День перемир’я, 11 листопада. Саме цього дня 1918 року о 11:00 ранку набуло чинності перемир’я, яке поклало край бойовим діям.
Сучасний London Poppy Day започаткували у 2006 році. Його мета — зібрати щонайменше £1 мільйон за один день для підтримки ветеранів та їхніх родин. У заході беруть участь близько 2 000 військовослужбовців, ветеранів і волонтерів, які розповсюджують символічні маки по всьому Лондону.
Цього дня місто перетворюється на живу сцену пам’яті:
на станціях метро та залізниці можна зустріти волонтерів із кошиками маків;
у ділових кварталах звучать військові оркестри, створюючи атмосферу урочистості;
у центрі міста відбуваються виступи військових хорів та флешмоби.
Цікаво, що Лондонський день маку — лише частина масштабної кампанії Poppy Appeal, яку проводить Королівський британський легіон. Подібні акції проходять і в інших містах Великої Британії, але саме Лондон став символічним осередком збору коштів.
Червоний мак — це не лише знак пам’яті про загиблих, а й символ надії на мирне майбутнє. Недарма його носять мільйони людей у різних країнах світу.
А тепер уявіть: ви поспішаєте на роботу в Лондонському Сіті, а на вході до метро вам простягають маленький червоний мак. Чи не змусить він вас на мить зупинитися й подумати — про тих, хто віддав життя за мир, і про те, як крихка й водночас цінна наша щоденна буденність?