Уявіть собі: Монтевідео, будівля Кабільдо, напружена атмосфера. Перед губернатором, тимчасовим генерал-капітаном, священниками та військовими стояли представники новоствореної держави. Саме тут, 18 липня 1830 року, вперше пролунала присяга на Конституції Східної Республіки Уругвай — документі, що заклав основу сучасної країни.
Що робила ця Конституція особливою?
Унітарна та республіканська держава. Уругвай обрав централізовану владу та форму республіки, яка давала змогу уникнути хаосу після численних війн.
Католицтво як державна релігія, що відображало культурні та історичні реалії Латинської Америки.
Обмежене громадянство. Голос мали лише власники майна та грамотні люди. Наймані працівники та неписьменні залишалися поза політикою — типовий для того часу соціальний поділ.
Незвичайні історичні факти
Прийняття Конституції було умовою незалежності держави, висунутою Попередньою мирною конвенцією.
Кордони з Бразилією залишалися спірними: Бразилія захопила близько 70 000 квадратних кілометрів Східних місій. Через громадянську війну 1838 року — відому як Велика війна — Уругвай не міг відстояти свої території.
Конституція була результатом річної роботи Генеральних установчих зборів, попередника сучасного парламенту, і залишалася чинною понад 80 років — до 1918 року!
Чому це важливо сьогодні?
Перша присяга символізувала народження державності і демократії, навіть у країні, що пережила війни та зовнішні претензії сусідів. Ця подія показує, що незалежність — це не лише декларації, а й конкретні правові інструменти, які визначають життя нації на десятиліття.
💡 Цікаво знати: Уругвай нині вважається однією з найстабільніших демократій Латинської Америки. І, можливо, саме дух першої Конституції заклав фундамент для цієї політичної стабільності.