Цього дня три різні країни з різними історіями та традиціями об’єднує спільна ідея — вшанування вчителів.
Колумбія: школа як дзеркало багатокультурності
У Колумбії лише 3% педагогів працюють у школах, де щонайменше 10% учнів мають міграційне походження. Для порівняння: середній показник по країнах ОЕСР становить 17%. Водночас 96% директорів шкіл переконані, що їхні вчителі навчають дітей бачити спільне між культурами (середній показник ОЕСР — 95%). Це свідчить про те, що колумбійська освіта робить акцент не лише на знаннях, а й на вихованні толерантності та взаємоповаги.
Мексика: реформи та виклики
У Мексиці освітні показники за останні роки дещо покращилися. Ще за президентства Феліпе Кальдерона було зроблено спробу реформувати систему, зокрема — припинити практику продажу вчительських посад. Це стало символом боротьби з корупцією в освіті. Водночас мексиканські вчителі залишаються одними з найактивніших у світі: їхні профспілки неодноразово організовували масштабні протести, відстоюючи права педагогів.
Південна Корея: культ освіти
У Південній Кореї вчитель — це не просто професія, а майже сакральна постать. Попри те, що зарплати педагогів не завжди відповідають високим очікуванням, суспільство ставиться до них із глибокою повагою. Тут освіта вважається ключем до успіху, а вчителів називають «стовпами нації». Недарма корейські учні часто дарують своїм наставникам квіти та листи вдячності, а сам День учителя перетворюється на тепле й щире свято.
✨ Цікаво знати:
У Південній Кореї традиційно дарують гвоздики як символ поваги до вчителів.
У Мексиці День учителя відзначають із 1918 року — це одне з найстаріших свят такого типу у світі.
У Колумбії дата 15 травня пов’язана з канонізацією святого Іоанна Баптиста де ла Салля, покровителя вчителів.