Так вже сталося, що з давніх-давен на території сучасної Сирії відзначилися такі відомі цивілізації, як Ассирія і Вавилон, Перська імперія та Хетське царство, імперія Олександра Македонського. Територію, де розташовується держава Сирія в різні часи займали і Римська імперія, і Візантія, і Арабський халіфат, хрестоносці, монголи, одна з останніх імперій - Османська. Дамаск, столиця Сирії, вважається одним з найдавніших міст на планеті і найдавнішою столицею в світі. У літописах це місто вперше згадувався у 2500 році до нашої ери, а вулиця Пряма в Дамаску згадується навіть у Біблії.
Сирія стала батьківщиною для багатьох стародавніх філософів і вчених. Серед них філософ Посідоній і Лукіан Самосатский, письменник-аскет Ісаак Сирин, філософ-раціоналіст і вільнодумець Абуль-Ала аль-Мааррі, арабський математик Ас-Салар.
У роки Другої світової війни Сирія перебувала під контролем держав Осі. У 1941 році британські і французькі війська окупували Сирію і генерал де Голль пообіцяв покінчити з французьким мандатом, як тільки світовий конфлікт буде вирішений.
Незалежність Сирії від Франції була зазделегіть проголошена ще у вересні 1936 року, потім - 1 січня 1944 року і фактично визнана 17 квітня 1946 року.
З того часу в державі відзначається День Незалежності Сирійської Арабської Республіки.
Станом на 2012 рік в Сирії проживало близько 22,5 мільйонів осіб. Там досі проживає кілька десятків тисяч ассірійців, які є нащадками населення Великої Ассирії. Ассірійці говорять на новоарамейскіх мовах. Приміром, на арамейській написана значна частина Біблії. На цій мові також спілкувався Ісус Христос і його учні.
Останній сирійський конфлікт, який виник на початку 2011 року і до 2017 року забрав життя вже понад мільйона сирійців, як вважають деякі експерти, є збігом багатьох геополітичних амбіцій різних країн в сукупності з небажанням сирійської влади вирішувати накопичені вимоги різних етноконфесійних груп, що проживають на цій території.
У Сирії в останні століття проживало досить складене і багатоконфесійне суспільство, проте воно, як правило, прагнуло до більш-менш мирних рішень, про що свідчить відсутність подібних за масштабом кривавих конфліктів раніше.