ДО ПОЧАТКУ УКРАЇНСЬКЕ ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ НОВИНИ КАЛЕНДАР ВІТАННЯ ЛИСТІВКИ ШПАЛЕРИ |
«назад | далі» |
Рід іменників |
В українській мові граматична категорія роду — одна з основних морфологічних ознак, що відрізняє іменник від інших частин мови. Кожний іменник належить до одного з трьох родів: чоловічого, жіночого або середнього. Наприклад: батько, спорт, урожай, комерсант, Андрій, орел, порядок — чоловічого роду; мати, пісня, вода, ніч, Марія, земля, пшениця — жіночого роду; життя, озеро, поле, гілля, проміння, ягня, знання, молоко, становище — середнього Роду.
У іменників на позначення осіб категорія роду визначається граматично: а) словотворенням (киянин — киянка, студент —студентка); б) додаванням означального слова до означуваного (наш Шевченко, наша Шевченко);
лексично: різними словами (дядько — тітка, чоло- вік —жінка, батько —мати, брат —сестра);
синтаксично: узгодженням [лікар прийшов і лікар прийшла, Юрчук прочитав і Юрчук прочитала).
Іменники, що означають назви неживих предметів, розрізняються за родами:
до чоловічого роду належать іменники, що в називному відмінку однини мають нульову флексію або закінчення -о; в родовому — закінчення -а(у), -я(ю); в орудному — закінчення -ом, -ем, -єм. Наприклад: університет, університету, університетом; край, краю, краєм; океан, океану, океаном; вексель, векселя, векселем;
до жіночого роду — іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення -а , -я; в родовому — закінчення -и, -і, -ї; в орудному — закінчення -ою, -ею, -єю. Наприклад: житниця, житниці, житницею; лінія, лінії, лінією; фірма, фірми, фірмою; а також іменники, що в називному відмінку мають нульову флексію, в родовому — закінчення
-і, в орудному- ю. Наприклад: повість, повісті, повістю;
ніч, ночі, ніччю;
до середнього роду — іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення -о, -е. В непрямих відмінках — закінчення, спільні із закінченнями іменників чоловічого роду. Наприклад: молоко, молока, молоком; море, моря, морем; до іменників цієї категорії належать й іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення -а, -я, а в непрямих відмінках —суфікси -ат-, -ят-, -ен-. Наприклад: дівча — дівчати; хлоп 'я — хлоп 'яти; ім'я — імені.
Іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення -я після подовженого приголосного основи чи після збігу двох або кількох приголосних у кінці основи, в орудному відмінку мають закінчення -ям. Наприклад: життя, життям, уміння, умінням; читання, читанням.
Окремо виділяють групу іменників «спільного» роду, що означають осіб жіночої й чоловічої статі. Наприклад: староста, суддя, воєвода, голова, сирота тощо.
|
НОВИНИ - Українське суспільство | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
|
політика |