Якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий і найвищий.
Вищий ступінь порівняння вказує, що ознака властива одній людині чи одному предмету більшою мірою, ніж іншим: красивіший, молодший, більший, гострішийл кращий, світліший, веселіший, мудріший, суворіший, легший,, добріший.
Вищий ступінь утворюється від основи чи кореня прикметника за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: дов-ш-ий, корот-ш-ий, дешев-ш-ий, чорн-іш-ий, темн-іш-ий, ніжн-іш-ий. При цьому в основі чи корені втрачаються суфікси -к-, -ок-, -ек- перед суфіксом -ш- (тонкий — тонший; глибокий — глибший; далекий — дальший). Перед суфіксом -іш- суфікси -к-, -ок-, -ек- зберігаються {чіткий —чіткіший, стрункий —. стрункіший; жорстокий — жорстокіший) тощо.
Найвищий ступінь порівняння вказує на найвищу міру вияву ознаки предмета й утворюється додаванням до вищого ступеня префікса най-: найближчий, найдорожчий, найкрасивіший, найвеселіший, найцінніший. Форма найвищого ступеня може підсилюватися частками як, що, які з прикметниками пишуться разом: якнайбільший, якнайменший, якнайкращий, щонайзручніший, щонайдорожчий.
Аналітичні форми вищого ступеня прикметників утворюються за допомогою слів більш, менш (менш зручний, більш здібний), найвищого — додаванням до форми звичайного ступеня слова найбільш (найбільш приємний, найбільш веселий). Вони характерні для ділового мовлення.
Прикметники вищого і найвищого ступенів відмінюються за родами, числами і відмінками.
| 
ДО ПОЧАТКУ
