За лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники поділяють на розряди.
Особові займенники вказують на особу, до них належать: я, ти, ми, ви. Вони не заступають іменників.
Наприклад: Я — фермер, ти —підприємець; Ми працюємо за нетрадиційними методами лікування; Ви, добродії, заходьте до нас!
Займенник ви не лише вказує на групу осіб, до якої звертаються, а й вживається також при звертанні до однієї особи. Наприклад: Ви куди тепер, Мирославе Сергійовичу?
Особово-вказівні займенники: він, вона, воно, вони вказують на засіб, про яких мовиться, але які в розмові участі не беруть. Ці займенники вказують і на осіб, і на неживі предмети. Вони вживаються як заступники іменників і як морфологічні синоніми. Наприклад: Мої сусіди працюють на заводі; він — економіст, вона — бухгалтер; Вчора вони повернулися з відпустки; А воно так посміхається й простягає рученята; Привезли столи, а вони виявилися бракованії Купив магнітолу, вона мені дуже подобається; Приїхали на море, а воно таке холодне й непривітне; Посадили дуб, а він так розрісся, що затінив квіти.
Вказівні займенники вказують на предмет, ознаку, кількість. До них належать: цей (сей), оцей, той, такий, стільки. Наприклад: Цей гарний край, де колись цвіло українське життя, був занапащений дурною управою. Але той спустошений край, розкішний та вільний, вабив до себе сміливих людей. Таких знаходилося чимало (Історія України).
| 
ДО ПОЧАТКУ
