День жалоби в Азербайджані

Події, що призвели до трагедії 1990 року, сягають 1987 року, коли набирали обертів спроби приєднання Нагірного Карабаху до Вірменії та чергова хвиля вигнання азербайджанців з їхніх історичних сіл у Вірменії.

У ніч із 19 на 20 січня за прямою вказівкою Михайла Горбачова, тодішнього Генерального секретаря Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу, військові підрозділи Міністерства оборони, Комітету державної безпеки та Міністерства внутрішніх справ СРСР увійшли до Баку та прилеглих районів, масово знищуючи цивільне населення з використанням важкої військової техніки та інших різних видів зброї.

Радянська армія розмістила в Баку великий контингент спеціальних і внутрішніх військ, які виявили безпрецедентну жорстокість щодо мирного населення. Армія по-звірячому вбила 82 мирних жителя і важко поранила ще 20 осіб, поки не було оголошено комендантську годину.

Жертви трагічних подій 1990 року отримали символічну назву "мученики 20 січня".

Азербайджанський народ продовжує зберігати пам'ять про цих мучеників у своїх серцях. Щорічно 20 січня тисячі людей приходять на Алею мучеників, покладають квіти, читають молитви за загиблими і висловлюють свій осуд винуватцям трагедії. Щороку опівдні 20 січня по всій країні оголошується хвилина мовчання в пам'ять про мучеників 20 січня. На кораблях, автомобілях і поїздах по всій країні лунають сирени, у всіх містах і селищах проводять пам'ятні заходи, а на всіх будівлях приспускають державний прапор.