Цигани відзначають День скасування рабства

Щороку роми всього світу відзначають День скасування рабства – подію, яка стала переломним моментом в їхній історії. Це не просто день пам’яті, а нагадування про довгу боротьбу за свободу, гідність і права людини.

Історичний контекст

У багатьох країнах Європи роми століттями зазнавали дискримінації, а в деяких регіонах – навіть рабства. Особливо тяжка ситуація була в Молдовському князівстві та Волощині (сучасна територія Румунії), де до XIX століття роми офіційно вважалися власністю церкви, держави або аристократії. Тільки в 1856 році, після численних реформ, рабство ромів у цих землях було скасоване.

Значення дня

Для ромської громади цей день є символом перемоги над несправедливістю, а також можливістю ще раз привернути увагу до сучасних проблем – дискримінації, соціальної нерівності та боротьби за рівні права.

Як відзначають?

У цей день роми проводять пам’ятні заходи, культурні фестивалі, виставки та лекції. Звучать традиційні пісні та музика, які є невід’ємною частиною ромської культури. Також активісти й історики розповідають про події минулого, наголошуючи на важливості історичної пам’яті.

Чому це важливо для всіх?

День скасування рабства ромів – це не тільки частина їхньої історії, а й нагадування всьому людству про цінність свободи та рівності. Він спонукає замислитися над тим, наскільки важливо боротися з несправедливістю й будувати світ, у якому кожен має рівні можливості.

Аналогічні події

День скасування рабства на Маврикії - 1 лютого;

День скасування рабства в Пуерто-Ріко - 22 березня (День емансипації);

День визволення тибетців від кріпосного рабства в КНР, Тибет - 28 березня;

Всесвітній день боротьби з дитячим рабством - 16 квітня;

День скасування рабства у Франції - 10 травня (відзначають згідно до закону від 21 травня 2001 роки);

Фестиваль Претос Велхос в Бразилії - 13 травня (річниця відміни рабства в країні);

День звільнення від рабства у Флориді, США - 20 травня (звільнення було проголошено в Таллахассі 20 травня 1865 року, через 11 днів після закінчення громадянської війни і через два роки після того, як подібне проголошення було вперше опубліковано президентом Авраамом Лінкольном)