
Тайський бокс, або Муай Тай, виник в Таїланді в середньовіччі як форма рукопашного бою, що використовувалася під час війни. Його історія тісно пов’язана з періодом династії Сукхотай (приблизно 13 століття), коли почали формуватися перші тайські армії, покликані захищати королівство. Військових навчали як озброєному, так і рукопашному бою. Муай Тай відзначається використанням восьми частин тіла як зброї: ліктів, кулаків, колін та ніг для ударів.
Протягом століть, через численні війни з сусідніми королівствами і племенами, Муай Тай став важливою частиною культури та способу життя мешканців Сіаму (так раніше називали Таїланд). Одна з найвідоміших історій пов’язана з великим бійцем Най Кханом Томом, який жив у період Аюттхая. Легенда розповідає, як під час ув’язнення після облоги Сіамського королівства він переміг дев’ять бірманських бійців, по черзі, що стало символом його неймовірної майстерності та відваги.
Цю історичну подію, наполовину обгорнуту міфами, відзначають щорічно 17 березня як День національного боксу Муай Тай. Це свято є не лише шануванням бойового мистецтва, але й нагадуванням про національну гордість і силу духу тайського народу.
Аналогічні події


