27 квітня 1945 року колишній канцлер Карл Реннер сформував тимчасовий уряд, який складався з соціал-демократів, християнських соціалістів та комуністів, і проголосив відновлення Австрії як демократичної республіки. Однак західні держави, побоюючись, що уряд Реннера може стати інструментом комуністичної експансії, утримувалися від повного визнання нової влади до осені 1945 року. У результаті угоду про поділ австрійських зон окупації союзників було відкладено до липня 1945 року.
Саме тоді на Потсдамській конференції було ухвалено рішення, що Австрія не зобов'язана платити репарації, але втрачає німецькі іноземні активи, передані СРСР для східної частини країни. Згодом було створено контрольну систему управління Австрією, в якій найвищі політичні та адміністративні повноваження були передані воєначальникам чотирьох окупаційних армій (США, Великобританії, Франції та Радянського Союзу). У вересні 1945 року на конференції представників усіх країн було розширено повноваження уряду Реннера на всю територію Австрії.
У 1955 році Друга республіка проголосила свій постійний нейтралітет у зовнішньополітичних справах, що стало важливим кроком до стабільності. Того ж року Австрія стала членом Організації Об'єднаних Націй. У 1995 році країна приєдналася до Європейського Союзу. Вона активно співпрацює на міжнародному рівні, приймаючи в себе ОБСЄ та ОПЕК, а також є одним з основних засновників ОЕСР та Інтерполу.