
Перший Міжнародний день міських глашатаїв (International Town Criers Day) був відзначений у 80-х роках у Ватерлоо, Онтаріо. З того часу цей день святкується щороку в другий понеділок липня. Цей день відзначає важливу традицію, яка відіграла ключову роль у розповсюдженні інформації ще до того, як з'явилися сучасні засоби масової інформації.
Історія та традиції
До появи газет, члени королівського двору передавали офіційні оголошення через міських глашатаїв, яких також називали дзвонарями. Вони ходили вулицями, вигукуючи «Ойє, ойє!», що означало «Послухайте!» або «Слухайте уважно!»—і таким чином привертали увагу перехожих, аби повідомити їм найважливіші новини, як, наприклад, королівські укази, нові закони або важливі події. Цей процес нагадував вуличну театралізацію, де кожне оголошення було подано як важлива частина життя громади.
Цікаві факти:
-
У Середньовіччі, коли інформація була обмежена, глашатаї часто мали велике значення, і навіть нещодавно зберігали традицію в таких містах, як Лондон, Єрусалим та Париж.
-
Глашатаї не лише повідомляли новини, але й оголошували важливі повідомлення, як-от запрошення на свята, війни або епідемії.
-
Існує навіть титул "Королівський глашатай", який досі зберігається у Великій Британії. Глашатаї з цим титулом можуть бути офіційними представниками при важливих церемоніях чи заходах.
-
У Японії глашатаї стали популярними в середині 20 століття під час виборчих кампаній, де вони, іноді з мегафонами, а іноді з великими табличками, повідомляли про політичні новини та кандидати.
Занепад традиції
З розвитком друкованих ЗМІ, радіо, телевізійних каналів і Інтернету, роль міських глашатаїв значно зменшилася. Масові медіа швидко заполонили простір інформаційного обміну. Проте, незважаючи на це, деякі міста вважають за необхідне зберігати цю традицію як частину культурної спадщини. В Англії, наприклад, у деяких містах досі проводять святкові глашатайські конкурси, де учасники змагаються за звання найкращого глашатая.
Важливість сьогодні
Міжнародний день міських глашатаїв є нагадуванням не тільки про важливу роль цих осіб у минулому, а й про те, як змінився спосіб комунікації з часом. Це свято також дає можливість згадати про роль живого слова у передачі важливих повідомлень, а також обговорити культурні традиції в різних країнах, де глашатаї все ще зберігають своє місце.
Ми можемо подумати: якби глашатаї могли повернутися на вулиці наших міст, що б вони сказали? Як змінився б їхній «репертуар» у сучасному світі, де інформація поширюється миттєво?
Аналогічні події



