Перший підводний човен, як засіб для занурення, був побудований голландським інженером Корнеліусом Дреббелем у 1620 році для англійського короля Джеймса I. Цей пристрій призначався для дослідження Темзи і став важливим кроком у розвитку морських технологій. Однак саме 11 квітня 1900 року, коли американський уряд спустив на воду підводний човен USS Holland, почалась нова ера підводного плавання.
Використання підводних човнів в історії
Підводні човни стали важливим елементом військових сил, починаючи з Громадянської війни в США (1861–1865). Їхнє застосування в бойових умовах змусило розвивати нові технічні рішення для покращення їхніх характеристик. Сьогодні підводні човни є невід'ємною частиною військово-морських флотів багатьох країн.
Атомні підводні човни та їх еволюція
Перший атомний підводний човен, USS Nautilus, був спущений на воду в 1954 році і став знаковим досягненням у техніці. Це судно могло безперервно перебувати під водою без необхідності підніматися на поверхню для поповнення запасів палива, завдяки атомному реактору.
Як працює підводний човен?
Для контролю плавучості підводні човни мають баластні цистерни, які можуть заповнюватися водою або повітрям. Коли підводний човен знаходиться на поверхні, баластні цистерни заповнені повітрям, що зменшує його щільність і дозволяє човну залишатися на воді. Під час занурення ці цистерни наповнюються водою, збільшуючи щільність судна і дозволяючи йому зануритися.
Корнеліус Дреббель: новатор і винахідник
Корнеліус Якобсзун Дреббель, що створив перший діючий підводний човен, був видатним голландським інженером і винахідником. Його роботи в галузі оптики, хімії та вимірювання мали великий вплив на науковий прогрес того часу. Його інновації відкрили нові горизонти для морських досліджень і технічного розвитку.