
Щороку, з моменту заснування, президент Сполучених Штатів складає присягу, яка є символом його вступу на найвищу посаду країни. Ось як виглядає текст цієї урочистої обіцянки:
"Я урочисто присягаю (або стверджую), що буду сумлінно виконувати обов'язки президента Сполучених Штатів і буду в міру своїх сил зберігати, охороняти і захищати Конституцію Сполучених Штатів."
Це не просто формальність, а момент, який має величезне значення для кожного президента. Проте, у історії цього ритуалу є кілька цікавих відмінностей.
Наприклад, Теодор Рузвельт, вступаючи в президентство в 1901 році, не використовував Біблію, що стало темою для обговорення. Подібно йому, Джон Квінсі Адамс присягав на книзі законів, підкреслюючи, що його присяга стосується саме Конституції. Більше того, Ліндон Б. Джонсон, під час своєї інавгурації на борту літака Air Force One, присягав на римо-католицькому місалі, що стало яскравим прикладом гнучкості американської традиції.
Один з найцікавіших випадків стався в 1923 році. О 2:30 ранку 3 серпня того року, коли Калвін Кулідж перебував у гостях у Вермонті, йому надійшла звістка про смерть президента Воррена Гардінга та його призначення новим президентом. Кулідж прийняв присягу в тій самій кімнаті, де перебував, і це сталося під світлом гасової лампи. Його батько, який був нотаріусом, склав присягу, коли Кулідж поклав руку на сімейну Біблію. Цей момент став символом простої, але глибокої американської традиції.
Ці події показують, як багато різних моментів і відмінностей може бути в одному урочистому процесі, але кожен з них глибоко пов'язаний з історією США та їхнім розумінням демократії.
Аналогічні події



