
Шейх Муджибур Рахман, відомий у світі як Бангабандху, народився 17 березня 1920 року в Тунгіпарі, район Фарідпур, Бенгалія, тоді частина Британської Індії. Його ім'я стало символом боротьби за незалежність Бангладеш, а сам він отримав почесний титул «Бангабандху», що означає «Друг бенгальців», — це звання використовується у всьому світі.
Муджиб вважається основоположною фігурою в здобутті політичної автономії для Східного Пакистану, а пізніше — центральною постаттю в національному русі, який призвів до Визвольної війни Бангладеш у 1971 році. Його рішучі кроки, зокрема план автономії з шести пунктів, призвели до того, що його арештували за звинуваченням у державній зраді. Однак після здобуття Бангладеш незалежності в 1971 році, його звільнили, і вже у 1972 році він став першим прем'єр-міністром нової країни.
У 1973 році його партія — Авамі Ліг — здобула величезну перемогу на перших загальних виборах. Після смерті Муджиба в 1975 році його пам'ять залишилася живою, і вже в 2004 році за результатами опитування Бі-бі-сі його визнали найвидатнішим бенгальцем усіх часів.
Муджиб не лише був державним діячем, а й символом національного єднання, боротьби та надії для Бангладеш. Його внесок у здобуття незалежності країни і формування її майбутнього не можна переоцінити.
Аналогічні події


