10 грудня проводиться Національний день жінок в Намібії. Ці грудневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

У Намібії діє 91,7% нормативно-правової бази, яка просуває, забезпечує та контролює гендерну рівність відповідно до показника SDG, приділяючи особливу увагу насильству щодо жінок. 6,9% жінок віком 20–24 років, перебували у шлюбі чи союзі до 18 років. Станом на лютий 2021 року 44,2% місць у парламенті займали жінки.
Інна Соїрі стверджувала, що жінки почали самоорганізовуватися і намагалися вести переговори з владою, але через відсутність справжнього представництва влада відмовилася вислухати їхні аргументи та продовжила свій план щодо руйнування будинків, а людей депортували до нових районів. 4 грудня 1959 року група жінок протестувала проти оцінки будинків як першого етапу плану з їхнього зносу, і чотири жінки та один чоловік були заарештовані (Jafta et al., 1999: 29).
Друга організована акція протесту жінок відбулася 8 грудня того ж року, коли жінки бойкотували пивоварню, що перебуває у віданні муніципалітету, і організували марш протесту, в якому, як стверджують деякі джерела, брало участь 1000 жінок, які вимагають звільнення жінок і протестують проти зокрема, видалення їх будинків зі старого місця муніципалітетом. Через кілька днів поліція відкрила вогонь по натовпу, і сьогодні 10 грудня щорічно відзначається жіночий день Намібії на згадку про цю подію.
Аналогічні події



