
22 лютого у країнах Європейського Союзу відзначається Європейський день рівної оплати праці – дата, яка привертає увагу до розриву в оплаті праці між чоловіками та жінками. За статистикою Європейської комісії, жінки в ЄС заробляють у середньому на 15% менше, ніж їхні колеги-чоловіки. Це означає, що жінкам доводиться працювати на 53 дні довше (до 22 лютого наступного року), щоб заробити стільки ж, скільки чоловіки отримали за попередній календарний рік.
Причини та рішення
Розрив у заробітній платі між статями має багато причин:
- Професійна сегрегація: Жінки частіше працюють у менш оплачуваних секторах економіки.
- Нерівні кар'єрні можливості: Позиції керівників частіше обіймають чоловіки.
- Невидима праця: Жінки виконують більшу частину неоплачуваної домашньої роботи та догляду за сім'єю.
Щоб змінити цю ситуацію, Європейська комісія запустила ініціативу "Gender Pay Gap", яка надає інформаційні матеріали та практичні рекомендації для подолання дискримінації в оплаті праці. Матеріали можна завантажити з офіційного сайту ЄС.
Історія дня
Європейський парламент проголосив 22 лютого Європейським днем рівної оплати праці ще у 2008 році. Ця дата стала символом боротьби за справедливість і рівність на робочому місці у всьому Європейському Союзі.
Чи змінюється ситуація?
Хоча поступ є, темпи змін досі залишають бажати кращого. День рівної оплати – це не лише нагадування про проблему, але й можливість замислитися:
- Чому жінки й досі стикаються з таким викликом?
- Що кожен із нас може зробити для підтримки рівних можливостей?
Рівна оплата – це не привілей, а право. Вона стосується не лише жінок, а й економічного розвитку всього суспільства. Чим менше розрив у заробітках, тим більшою є справедливість і ефективність на ринку праці.
Аналогічні події






