Святий Давид (або Dewi Sant валлійською) єдиний британсько-ірландський святий, який народився на території країни, яку він пізніше став охороняти. За легендою, він з’явився на світ на вершині пагорба в Пембрукширі під час могутнього шторму. Хоча точна дата його народження невідома, вважається, що він помер 1 березня 589 року.
Давид був онуком Кередіга ап Кунедди, короля Кередігіона, п’ятого сина Кунеди Гвінедського. Його мати, Нонна Бретонська, також визнана святою в Уельсі та Бретані (День її пам'яті відзначається 2 та 3 березня). За традицією, місце, де святкується його народження, позначене руїнами каплиці Нона, а навколишня криниця вважається святою та цілющою.
У день святого Давида, який відзначається 1 березня, люди вшановують його спадщину, а також особливу роль, яку він відіграв у християнстві Уельсу. Це свято для багатьох стало символом національної гордості, а його значення продовжує зростати. Святкові заходи включають паради, концертні виступи, а також традиційні страви, наприклад, «лінгіз» — валлійський пиріг.
Цей день нагадує не лише про святого Давида, а й про всю багатогранну культуру та історію Уельсу, зміцнюючи зв'язок сучасних валлійців з їхніми коренями та спадщиною.