
Ніттель Нахт (ניטל נאַכט), або Nittel, — це єврейське свято, що відзначалося ще в кінці 16 століття. Назва походить від єврейського слова «ніттель», яке, ймовірно, пов'язане з латинським терміном natalis (Різдво), хоча деякі дослідники також вважають, що воно походить від івриту: «nitleh» — «повішений», що символізує Ісуса Христа. Згідно з однією з версій, свято було встановлено рабином Самуелем Ейдельсом, відомим діячем 17 століття.
Перша згадка про цей звичай з’являється у праці раббі Яіра Бахараха "Мекор Хаїм" (близько 1660-1692 років), де він пише: "Є звичай утримуватися від вивчення Тори в вечір свята цієї людини", маючи на увазі Ісуса. У той час єврейська громада ухвалювала рішення уникати вивчення священних текстів саме в ніч перед Різдвом, натомість віддаючи перевагу іншим розвагам — наприклад, іграм.
З часом традиція Ніттель Нахт стала популярною серед євреїв в Європі, зокрема в Польщі та Німеччині, де до неї ставилися як до своєрідного «перерви» в навчанні. Це був час для відпочинку та соціальних заходів, які не пов'язані з релігійними обрядами. У єврейських громадах того часу Ніттель Нахт вважався святом, яке дозволяє «пом'якшити» святкові обмеження, надаючи можливість не лише відпочити, а й провести час з родиною та друзями.
Так, традиція Ніттель Нахт зберігається і донині в деяких єврейських громадах, хоча з часом її суть може варіюватися в залежності від місцевих обставин і релігійних практик.
Аналогічні події




