Святий Себастьян (лат. Sebastianus; Нарбонна, Галлія, Римська імперія, 256 р. — Рим, Римська імперія, 288 р.) — римський військовий трибун, мученик і святий, шанований католицькою та православною церквами. Він жив у III столітті і залишив після себе важливу спадщину, ставши символом стійкості у вірі.
Народжений у Нарбонні (сучасна Франція), Себастьян служив у римській армії, де здобув прихильність імператорів Діоклетіана та Максиміна. Через свої високі заслуги він був призначений центуріоном та очолив когорту, незважаючи на те, що був християнином. У часи жорстоких гонінь на християн під час правління Діоклетіана Себастьян був страчений за свою віру.
З того часу святого Себастьяна почали асоціювати з боротьбою проти епідемій і чуми, і навіть сьогодні його часто вшановують як покровителя від цих бід. Його постать стала символом мужності, терпіння та духовної сили.
Святий Себастьян є покровителем багатьох міст і християнських спільнот. Його літургійне свято відзначається 20 січня. З початку епохи Відродження Себастьян став популярним образом в образотворчому мистецтві, і художники зображали його як символ непохитної віри та стійкості, що через століття залишалося важливим для християн.
Його ім’я стало також важливим для спортивних традицій, адже святий Себастьян став символом витривалості і сили, а його образ часто можна зустріти на спортивних нагородах та в логотипах.
Тож, святкування Дня Святого Себастьяна — це не лише церковне свято, але й данина тому, хто, навіть у тяжкі часи, не зламався під тиском гонінь, що залишило слід у культурі, релігії та мистецтві.