
У Середні віки перша неділя Великого посту, відома як неділя Invocabit, була наречена "Білою неділею". У цей день в Римі кандидати на хрещення, які прагнули охреститися на Великдень, вперше приходили до церкви в білому хресному одязі. Цей символізм очищення і нового початку відображався в їхній участі у святковому богослужінні.
В протестантській традиції цю неділю називають Quasimodogeniti, що в перекладі з латинської означає "Як новонароджені діти". Це вираз походить від перших слів інтроїту Quasi modo geniti infantes ("Як новонароджені діти"), який вказує на відродження християнина через хрещення. Відродження, яке надає духовне нове життя, це не тільки повернення до Бога, але й внутрішнє перетворення віруючого, що вступає в новий етап духовного шляху.
Ці обряди і традиції, що зберігаються протягом століть, нагадують про духовне очищення і необхідність постійної оновленості в житті кожного віруючого. Цей день стає символом нового початку, очищення і відродження в духовному сенсі, наголошуючи на значенні хрещення як важливої події в житті християнина.
Цікаві факти:
- Біла неділя пов'язана з одним із найважливіших моментів у церковному календарі — Пасхою. Тому, хоч ця неділя є частиною Великого посту, вона має важливий символічний зміст в контексті відродження.
- Під час Білого тижня хрещені часто брали участь у святкових богослужіннях, що символізували перехід від старого життя до нового, очищеного через хрещення.
Цей день є нагадуванням про важливість духовного очищення і відродження в кожному віруючому.
Аналогічні події


