
Джалал ад-Дін Мухаммад Румі (повне ім'я: Ǧalāl al-Dīn Muhammad Balkhī) народився 30 вересня 1207 року в Балху, що на території сучасного Афганістану. Він помер 17 грудня 1273 року в Коньї, нині в Туреччині. Румі був одним з найбільших перських і ісламських містиків, засновником ордену Мевлеві, відомого своїми дервішами, які називали його Муланою, що в арабському та перському значенні означає «наш пан» або «наш наставник». В турецькій транскрипції його ім’я вимовляється як Мевлана. В епоху Румі Анатолією правили сельджуки-руми, звідси й епітет «Румі», що означає «східний римлянин» або «візантієць».
Румі прославився завдяки своєму вченню, яке стверджувало, що наближення до Бога через любов — це єдиний шлях до справжньої реалізації в житті. Особливу популярність здобула його поезія, в якій він з неперевершеною красою висловлював свої почуття. У його творах Бог постає як Коханий, а людина, яка прагне з’єднатися з Ним, — як Коханець. Румі вмів передати в своїх віршах як радість від наближення до Бога, так і смуток від розлуки з Ним.
У 2007 році, до 800-річчя від дня народження великого поета, ЮНЕСКО оголосила цей рік роком «Румі-Балхкі». З цієї нагоди була випущена медаль «Румі-Балхкі», яка стала символом визнання його вкладу в світову культуру та духовність.
Аналогічні події





