
Лосар, що в перекладі з тибетської означає «новий рік» (де «ло» – рік, а «сар» – новий), є найважливішим святом тибетського буддизму. Це свято відзначають у лютому, в період початку весни, але точна дата змінюється щороку залежно від місячного циклу. Лосар триває три дні і завжди починається рівно опівночі першого дня.
Свято Лосар святкують не лише тибетці, але й численні народи, що мають тибетське коріння: йолмо, шерпа, таманг, бхутіа в Бутані, а також тибетці, які проживають у вигнанні по всьому світу. Для багатьох із них цей день є не просто святом, а глибоким релігійним і культурним обрядом.
Історія та традиції Лосара
Святкування Лосара має давні корені. Згідно з історичними джерелами, воно існувало ще до приходу буддизму до Тибету, і з часом стало важливою частиною тибетської культури та духовного життя. Підготовка до святкувань часто починається за п’ять днів до самого свята, коли тибетці готуються до нього через читання священних текстів і медитації.
Перед Лосаром родини зазвичай очищають свої домівки, обклеюють стіни новою фарбою та купують новий одяг. Це символізує початок нового життя. Важливою частиною свята є також вшанування та примирення: люди вирішують старі суперечки, виплачують борги й відновлюють стосунки.
Три дні святкувань
Перший день Лосара присвячений родинним урочистостям. Традиційно перша їжа на святі пропонується Буддам під час ритуалу цог-пуджі. Це час для внутрішнього очищення і вдячності.
Другий день відзначається релігійними обрядами. У монастирях вивішують величезні тханки (священні сувої), проводять танці чамів – ритуальні танці монахів в масках, що зображають духів і божеств. Цього дня відвідують монастирські церемонії та молитви.
Третій день Лосара відзначають публічними святами, які часто проходять просто неба. Люди збираються, танцюють, співають, а також п'ють чанг – традиційне тибетське ячмінне пиво. Це час великої радості та загального святкування.
Як важливий буддійський ритуал, Лосар може тривати до 15 днів, що символізує продовження очищення і оновлення. На другий день Нового року ченці та черниці зазвичай відвідують один одного вдома, обмінюючись благословеннями.
Аналогічні події






