
День Дістаффа (Distaff Day) — це неофіційне свято, яке відзначалося в католицьких країнах, зокрема в Англії, і має середньовічні корені. Це свято символізує день повернення до роботи після святкувань Різдва. У Британії його святкували 7 січня, на наступний день після Богоявлення (6 січня), коли жінки, що протягом дванадцяти днів відпочивали від роботи, поверталися до прядива, ткання та інших домашніх обов'язків.
Термін «дистаф» позначає дерев'яний стрижень, який використовували для утримання льону або вовни на прядці. Пізніше це слово стало символізувати не тільки прядіння, а й загалом жіночу працю та роль у родині. Після святкувань, коли важко було повернутися до звичних обов'язків, жінки іноді висміювали своїх чоловіків, які намагалися «пожартувати», підпалюючи льон на їхніх прядках. Це викликало кумедні ситуації, коли жінки швидко відповідали, обливши чоловіків відрами води.
Англійський поет Роберт Херрік в одній з поезій зазначав: «Якщо служниці прядуть, спаліть їхній льон і розпаліть їхню прядку. Принесіть відра з водою, нехай служниці обмиють чоловіків». Цей гумор свята, що передбачав легку боротьбу між статями, став частиною народної традиції.
Аналогічні події






