14 червня проводиться День свободи Балтії або День Балтійської свободи в США. Пам’ять про біль, опір і надію. Ці червневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Подія 14 червня - День свободи Балтії або День Балтійської свободи в США

Щороку 14 червня в США відзначають День Балтійської свободи (Baltic Freedom Day) — день, що нагадує про трагічний початок радянських депортацій з країн Балтії. Цю дату вперше офіційно вшанував президент Рональд Рейган у своїй прокламації №4948 від 1982 року. У ній він згадав і про пакт Молотова-Ріббентропа — домовленість між нацистською Німеччиною та СРСР, яка заклала підвалини для окупації та масових репресій у регіоні.

Що стоїть за цією датою?

Після підписання пакту в 1939 році Естонія, Латвія та Литва фактично втратили незалежність. Вже в червні 1940-го радянські війська увійшли до країн Балтії. А незабаром почалася хвиля масових депортацій мирного населення — інтелігенції, політичних діячів, учителів, фермерів і навіть дітей.

У період з 1930-х до початку 1950-х років радянська влада, за наказами Йосипа Сталіна та під керівництвом Лаврентія Берії, провела масові насильницькі переселення, які торкнулися мільйонів людей по всьому СРСР. У випадку Балтії йшлося про цілеспрямовану політику знищення місцевої еліти та зміну етнічного складу регіону.

Хто і чому потрапляв під «переселення»?

Депортації поділялися на кілька хвиль, що мали різну мету, але єдину логіку — контроль через страх. Серед причин переселень:

належність до «антирадянських» або незалежницьких організацій;
етнічне походження (як, наприклад, у випадку кримських татар чи чеченців);
необхідність «звільнити» територію для переселення радянських громадян;
економічні завдання, як-от переміщення робочої сили у віддалені регіони.

Найвідоміша хвиля — червень 1941 року, коли лише з Латвії було депортовано понад 15 000 людей за лічені дні. Багатьох з них відправляли до таборів Сибіру. Дорога до заслання часто ставала останньою.

Чому це важливо сьогодні?

День Балтійської свободи — не просто історична згадка. Це наголос на цінності свободи, гідності та пам’яті. І хоча самі США не переживали радянської окупації, саме ця держава зробила важливий крок — визнала трагедію інших народів і підтримала боротьбу за їхню ідентичність.

Історія Балтії — це не лише біль, а й приклад витримки, солідарності та прагнення до свободи, що актуальні і в наші дні. Варто пам’ятати, що перші держави, які підтримали незалежність Латвії, Литви й Естонії в 1991 році — це були саме США та Канада.

Цікаво знати:
🔸 До 1987 року в Литві існувала заборона навіть згадувати про депортації.
🔸 За оцінками істориків, під час радянських репресій з країн Балтії було вивезено щонайменше 130 000 людей.
🔸 У Ризі, Таллінні та Вільнюсі встановлені меморіали, присвячені жертвам тоталітаризму.

А ви знали, що досі частина архівів КДБ про депортації лишається засекреченою? Які ще сторінки тієї епохи можуть нас здивувати?