Маргарита Угорська (27 січня 1242 — 18 січня 1270) була донькою угорського короля Бели IV та Марії Ласкарини. Вона була молодшою сестрою Кінги Польської (Кунегунди) та Іоланди Польської, а також племінницею знаменитої святої Єлизавети Угорської.
З раннього дитинства її життя було переповнене релігійними традиціями. У 1245 році, у віці чотирьох років, батьки віддали її до домініканського монастиря в місті Веспрем. Через шість років Маргариту перевели до монастиря Пресвятої Богородиці на Кролячому острові, який згодом отримав назву острів Маргарет, розташований неподалік від Буди. Залишки цього монастиря можна побачити й сьогодні, що робить це місце важливим історичним і релігійним об'єктом.
У 1261 році, після смерті її батька, Маргарита стала відомою завдяки своїй відданості духовному життю та активній релігійній діяльності. Вона була канонізована одразу після своєї смерті, а церква, присвячена її пам'яті в Бокфольді (область Зала), згадується в документах ще з 1426 року.
Маргарита Угорська є прикладом не лише благочестивого життя, але й важливою фігурою в історії Угорщини, символом віри та відданості. Її пам'ять продовжує жити в численних святинях і вшановується в католицькому світі.
Цікаво, що навіть сьогодні, в 21 столітті, люди приходять на острів Маргарет, щоб помолитися біля її могили та насолодитися спокоєм цього священного місця.