У XIX столітті в Севастополі функціонувало цілих три заводи, де вирощували устриці. Навіть сам імператор в ті часи надавав перевагу саме севастопольськім устрицям. Зараз цей промисел залишився, ну тільки вже не в центрі міста, а в селищі Кацівелі, що неподалеку від Сімеїзу і це селище вже відноситься до Ялти.
Місто сповнене пам’яток, наприклад, севастопольський морський Акваріум-музей є одним з найстаріших публічних акваріумів у Європі. Був заснований в 1897 році при Севастопольській біологічній станції, яка і сама є п’ятою у світі за часом її створення. Ідея організації Акваріума належить академіку Ковалевському А. О., першому директору Севастопольської біологічної станції.
Саме сходове місто Криму, в ньому побудовано 82 сходів, має на своїй території один з найвищих маяків на півострові. Його висота 186 метрів і це маяк в Інкермані.
Датою заснування Севастополя вважається 14 червня 1783 (за новим стилем).
День свого рідного міста Севастопольці традиційно відзначають у другу суботу червня.
Севастополь був заснований в 1783 році, після приєднання в тому ж році Криму до імперії, як база російської чорноморської ескадри. Засновником міста був контр-адмірал шотландського походження Фома Фомич Мекензі. Але ще п’ятьма роками раніше рішенням Олександра Суворова на берегах Севастопольської бухти були побудовані перші земляні укріплення і розміщені російські війська.
Спочатку поселення називалось Ахтіар, за назвою кримськотатарського села Ак-Яр, яке було там раніше, аж поки 10 лютого 1784 року Катерина II своїм указом повеліла Григорію Потьомкіну влаштувати на цьому місці велику фортецю і назвати Севастополем.
Місто будувалося на кошти, отримані Потьомкіним з новоросійських земель. Адміністративно Севастополь увійшов до складу Таврійської області, утвореної в складі Катеринославського намісництва. Першими жителями міста були переважно селяни Південної України. Назва міста складається з двох грецьких слів - Себастос - «вельмишановний, священний» і - поліс - "місто". Себастос - еквівалент латинського титулу «Август», тому Севастополь означає і «августійше місто», «імператорське місто».
В 1802 році Севастополь увійшов до складу новоутвореної Таврійської губернії, а двома роками пізніше був оголошений головним військовим портом Чорного моря Російської імперії. У тому ж 1804 році був закритий комерційний порт, правда, він був відкритий в 1808, але знову закритий у 1809 до 1820 року, коли в місті відкрився порт для внутріросійської торгівлі. Міжнародного ж торгового порту в Севастополі не було до 1867 року. Місто було військовим і працювало на флот. У 1822 році з 25-тисячного населення Севастополя менше 500 чоловік були цивільними.
У 1830 р. у Севастополі відбулося велике повстання, спровоковане карантинними заходами під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр., один з перших в серії холерних бунтів 1830-31 рр.. Воно почалося 3 червня і швидко залучило матросів, солдатів, міські низи. 4 червня повсталими був убитий губернатор міста Н. А. Столипін, кілька чиновників, і до 7 червня місто перебувало в руках заколотників. Після придушення повстання 1580 учасників були віддані до військового суду, 7 з них - розстріляні.
Севастополь відігравав ключову роль у Кримській війні 1853-1856 рр..
У 1890 р. місто зараховано до розряду фортець, торговий порт був перенесений до Феодосії.
У роки першої російської революції відбулося повстання на броненосці «Потьомкін», що стало прикладом для матросів на інших кораблях Чорноморського флоту. У листопаді 1905 року в збройному повстанні взяли участь екіпажі 14 бойових кораблів, робітники порту і морського заводу, солдати гарнізону. 14 листопада 1905 року червоний прапор було піднято на крейсері «Очаків», очолив перше з’єднання кораблів революційного флоту лейтенант П. П. Шмідт.
В 1917 році після Жовтневої революції влада в місті перейшла до Ради військових і робітничих депутатів, але остаточно радянська влада була встановлена після збройного захоплення міста більшовиками і відступу військ Врангеля 15 листопада 1920 року.