ДО ПОЧАТКУ 
День міста Ялта відзначається в 2-гу суботу серпня.
Ялта була заснована греками, ймовірно, в I столітті. Легенда свідчить, що грецькі мореплавці, які збилися під час бурі зі шляху, довго плутали в пошуках берега, і коли, нарешті, побачили берег (ялос), то вирішено було так і назвати засноване на місці висадки поселення. В античності місто було частиною Римської імперії, в середні віки - входило до володінь Візантійської імперії, князівства Феодоро і генуезьких колоній (капітанства Готія) і було відомим під назвами Яліта і Джаліта. На відміну від Алушти та Гурзуфа, Ялта ніколи не була фортецею або важливим військовим опорним пунктом.
C 1475 по 1774 рік, коли південний берег Криму був частиною Османської держави, Ялта входила до складу Мангупського кадилика.
Після виселення християнського населення Криму до Приазов’я, здійсненого в 1778 році за розпорядженням Російського уряду, і масовою еміграцією кримських татар, що почалася після входження Криму до складу Російської імперії, Ялта практично обезлюділа і до кінця XVIII століття являла собою маленьке рибальське село.
У 1837 році гравійна дорога пов’язала Ялту з Алуштою і Сімферополем, а в 1848 році була побудована дорога на Севастополь. У 1838 році було вирішено виділити південне узбережжя Криму в окремий повіт Таврійської губернії і при виборі повітового центру влада зупинилася на Ялті. Тому в 1838 році був утворений Ялтинський повіт, а Ялта отримала статус міста. З середини XIX століття місто перетворюється на популярний курорт і швидко росте. До початку XX століття в Ялті та Ялтинському регіоні мали дачі і палаци багато представників російської знаті, в тому числі члени імператорської родини і самі монархи.
У 1920 році під час Громадянської війни після розгрому армії Врангеля і заняття Криму червоними, в Ялті більшовики здійснювали масові страти тих, хто здався в полон білих офіцерів і солдатів, а також всіх противників революції, які не встигли евакуюватися. За даними деяких джерел в Ялті та околицях протягом 1920 року було вбито кілька десятків тисяч людей. У 1921 році місто перейменували в Красноармійськ, а в 1922 повернули колишню назву.
У 1930 році Ялта стала центром району Кримської АРСР. Під час Великої Вітчизняної війни місто постраждало від німецької окупації і здійсненої в 1944 році за наказом Сталіна депортації кримських татар. З 4 по 11 лютого 1945 року в Ялті відбулася знаменита Ялтинська конференція.
У післявоєнні роки місто росло і розвивалося як курорт. У 1960-і роки до складу Ялти були включені розташовані поблизу селища Ай-Василь, Аутка і Дерекой. У 1960-ті ж роки було побудовано нове Південнобережне шосе, яке значно скоротило дорогу з Ялти до Алушти, Сімферополя та Севастополя, з 1961 року було відкрито тролейбусне сполучення з Сімферополем.
