Пурім

Це свято в пам’ять про чудове спасіння євреїв в Персидському царстві більше 2400 років тому, в період правління царя Ахашвероша (Артаксеркса). Назва свята походить від слова „пур”, що означає „жереб”. За допомогою жереба радник царя Аман визначив день - 13 адара, коли слід було винищити євреїв Персії. Чому саме євреїв? А тому, що перед цим зарозумілим чиновником всі, за його наказом, повинні були ставати на коліна, а біля палацу йому на очі весь час потрапляв Мордехай, родич жінки царя, і не падав на коліна. Мовляв, на коліна євреї становляться тільки перед Б-гом. Пішов тоді Аман до царя і доповів – у твоєму царстві є народ гордий, нешанобливий, тим, що вищі за нього не вклоняється. Дозволь, мовляв, щоб в назначений день будь–хто міг вбити єврея, а його майно взяти собі. А я тобі за те ще пожертвую до казни 10000 срібників.

Указ про геноцид Ахашверош підписав з легким серцем, оскільки слово „євреї” ні про що йому не говорило, і він не знав, що його жінка красуня Эстер (Эсфірь) - єврейка. А Мордехай тому і проводив дні і ночі біля палацу, що обіцяв це своїй вихованиці-сироті. Їй, молодій цариці, було одиноко і страшнувато вдалі від рідної домівки.

Трапилось так, що в одну з ночей Мордехай почув розмову двох стражників, які задумали вбити царя. Він відразу ж доповів царю і їх схопили, а вчинок Мордехая записали до дворових книг.

В одну з наступних ночей царю не спалося, і йому читали ці книги. Дізнавшись, що його рятівника ще ніяк не нагородили, він покликав Амана і спитав, як слід поступити з людиною, якій цар дуже зобов’язаний. Аман чомусь вирішив, що цар хоче нагородити саме його і сказав, що таку людину слід обдарувати дорогим одягом, посадити на гарного коня, а коня вести по вулицях столиці, проголошуючи: „Так поводиться цар с тими, хто робить йому послугу”. Цар погодився і наказав Аману нагородити Мордехая саме в такий спосіб. Аман розлютився ще більше, бо він вже навіть обрав дерево, на якому збирався повісти Мордехая 13 адара.

Мордехай розповів Естер про плани Амана і попросив зробити все можливе для спасіння євреїв. Естер запросила царя (і Амана) на пір, який так сподобався царю, що він обіцяв Естер виконати будь-яке її бажання. Кинувшись в ноги царю, вона почала благати його відмінити указ про винищення євреїв.

Ахашверош дуже розлютився на Амана і вийшов в сад, обдумати ситуацію. Коли ж він повернувся, то застав Амана біля ліжка Естер. Той благав її про заступництво, але, звинувативши Амана в тому, що він намагався збезчестити царицю, Ахашверош наказав повісити його на тому самому дереві, на якому Аман хотів повісити Мордехая.

Але царський указ не міг бути скасований, і царю довелося видати ще один: євреям дозволялося захищати своє життя і своє майно, і забирати, в разі перемоги, майно тих, хто на них нападав. Так підступний задум Амана повернувся проти нього самого і всіх, хто виступав проти євреїв. С тих пір два дні після цієї дати стали днями святкування, в єврейських громадах проводяться театралізовані вистави, карнавальні процесії, прийнято надсилати знайомим святкові частування. Печуть маленькі трикутні пиріжки з джемом, вони називаються гоменташі (вуха Амана). Хоча до вина в єврейській традиції ставлення стримане, саме про цей день в Талмуді сказано: в Пурім потрібно напитися так, щоб не відрізняти „проклять Амана” від „благословень Мордехая”.

В канун свята в синагогах читають „свиток Естер” і при кожному згадуванні імені Амана стукають у тріскачки.

У містах, які на час подій, описаних у „Свитку Естер”, були обнесені кріпосним муром, як тодішня столиця Персії місто Шушан, Пурім святкується наступного дня, 14 адара, і називається Шошан–Пурім. У високосний рік за єврейським календарем (наприклад, 2005, 2024) два місяця адар, і Пурім, що святкується в перший з них, називається Пурім-катан (малий Пурім).