Хоч людство і навчилося рухати гроші зі швидкістю електрона буквально по всій планеті, але радіти цьому ще занадто рано.
Так вже сталося, що політика деяких країн не дозволяє багатьом сім’ям мати достатній дохід в межах держави проживання. Бувають випадки, що для елементарного виживання сім’ї, коли існують істотні бар’єри для повноцінної міграції, жертвуючи собою хтось вирішує відправиться на заробітки в іншу країну. Зараз це, на жаль досить поширена практика, особливо в країнах колишнього соц-табору.
Визнаючи зусилля трудящих-мігрантів, за ініціативи Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (спеціалізованої установи ООН, що займається мобілізацією фінансових ресурсів з метою збільшення виробництва продовольства і поліпшення становища з харчуванням бідних груп населення в країнах, що розвиваються) - 16 червень 2015 року на відкритті п’ятого Глобального форуму по грошовим переказам і розвитку в Мілані за участю понад 400 політиків, вперше був відзначений Міжнародний день сімейних грошових переказів (GC 38/Resolution 189).
На відкритті цього форуму голова Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку пан Канайо Ф. Нванзе в своїй промові сказав: «Грошові перекази можуть сприяти відновленню структури суспільства, розквіту економічного розвитку і досягненню стабільності, необхідної для побудови світлого майбутнього».
Коли настане це "світле майбутнє" звичайно ж не відомо і десь ми це періодично чуємо останні сотні років, проте "темне сьогодення" підказує, що це було б можливо при відповідній волі всіх зацікавлених осіб, а не тільки трудових мігрантів, якої немає і не буде, адже бідність - один з найпотужніших експлуатуємих ресурсів "прогресивного" сучасного соціуму.
Міжнародний день сімейних грошових переказів, по ідеї його авторів, покликаний сприяти більш активній співпраці державного, приватного секторів та громадянського суспільства з метою забезпечення максимально ефективного використання фінансових ресурсів, які залучають трудові мігранти в країни, що розвиваються.
Якщо держава не шанує для себе за честь використовувати ефективні економічні умови для забезпечення можливостей і прав своїх громадян на безбідне життя, то як написано в Притчах Соломонових в главі 26, вірш 1, - "Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана". Давайте відмовимося від подібних дурниць, щоб громадяни все ж мали можливість і право чесно і досить заробляти там, де їхня батьківщина. Викреслимо умови для забезпечення продовження стійкої бідності з структуроутворюючих принципів побудови національних економік. І поки ми відкладаємо це в "довгий ящик", структура міжнародних грошових переказів нам на допомогу.