Ця країна стала першою країною Африки на південь від Сахари, яка досягла четвертої мети в галузі розвитку, сформульованої в Декларації тисячоліття, а саме, скорочення показника дитячої смертності серед дітей у віці до п’яти років щонайменше на дві третини в період з 1990 по 2015 рік.
Республіка Ліберія, раніше американська колонія, оголосила про свою незалежність у 1847 році. Це сталося під тиском Великобританії. Офіційно США з небажанням відреагували на суверенітет Ліберії, зробивши західно-африканську націю першою демократичною республікою в історії Африки. Конституція була створена за зразком Конституції США і схвалена у 1848 році. Джозеф Дженкінс Робертс був обраний першим президентом Ліберії.
У 1816 році американцем Робертом Фінлі було засновано спільноту, щоб повернути звільнених афроамериканських рабів в Африку. У 1820 році зі Сполучених Штатів перші колишні американські раби прибутли у британську колонію Сьєрра-Леоне. У 1821 році спільнота заснувала колонію Ліберії на південь від Сьєрра-Леоне як батьківщину для колишніх рабів за межами британської юрисдикції.
У період з 1822 року і до Громадянської війни в США у Ліберії таким чином оселилося близько 15 000 афро-американців. Незалежність була надана Сполученими Штатами у 1847 році і Ліберія допомогла Великобританії в її зусиллях по припиненню незаконної работоргівлі у Західній Африці. Офіційне дипломатичне визнання Ліберії у США відбулося в 1862 році.
За підтримки Сполучених Штатів Ліберія зберегла свою незалежність, не дивлячись на бурхливе 20-е століття. Сьогодні в Ліберії проживає близько трьох мільйонів осіб.
Там досі зберігаються записи про найтриваліше стабільне правління однієї політичної партії з чудернацькою назвою - Партія істинного віга. Вона була заснована в 1869 році. Її правління було з 1877 по 1980 рік. У ній домінувала правляча еліта, яка походила від сімей афроамериканських поселенців зі Сполучених Штатів. Історичні зв’язки країни зі Сполученими Штатами залишаються сильними.