День Незалежності Республіки Індонезія

Індонезія - країна великих просторів, великих можливостей і багатьох інших «великих» і значних речей. Так, саме тут можна зустріти дракона Комодо - найбільшу, до 3 метрів в довжину, ящірку в світі. Гігантська квітка Rafflesia Arnoldi вагою до 7 кг, з пелюстками, що досягають в довжину півметра, росте також в Індонезії, на острові Суматра. Одна з найдовших змій, коли-небудь знайдених, була виявлена на індонезійському острові Сулавесі у 1912 році. Згідно з даними Книги рекордів Гіннеса, змія мала в довжину 10 метрів. Крім того, в цій країні проживає найбільша кількість мусульман і більше молодих людей, ніж у будь-якій іншій державі. Згідно з Національним бюро статистики, станом на серпень 2001 року в країні було 165 мільйонів осіб у віці до 30 років, тоді як тільки 8% населення - старше 60 років. Крім того, в Індонезії знаходиться найбільший в світі буддійський храм під назвою Боробудур, прикрашений 2672 рельєфними панелями і 504 статуями Будди. Сама Індонезія є найбільшим архіпелагом, що складається з більш ніж 18 000 островів.

Озеро Тоба (Північна Суматра) - найбільше вулканічне озеро на планеті. Супервулканічне виверження озера, яке сталося 70 000 років тому, було найбільш відомим вибуховим виверженням на Землі за останні 25 мільйонів років. За теорією катастрофи Тоба, вона вбила більшість людей, що жили в той час.

Крім того, Індонезія може похвалитися президентом, який теж самий ... корумпований. Згідно Доповіді про глобальну корупцію за 2004 рік, колишній президент країни Сухарто був найбільш корумпованим лідером всіх часів і народів, розікрав від 15 до 35 мільярдів (у доларах США).

Свято відоме в Індонезії як Харі Мердека. Воно відзначається щорічно 17 серпня і знаменує собою урочисту підставу Індонезії як незалежної держави.

Щоб зрозуміти важливість Харі Мердека для народу Індонезії, потрібно знати про події, які привели до індонезійської революції. До 1945 року Індонезія була колонією Нідерландів. У цей період серед європейських народів була поширена практика колонізації азіатських країн в економічних цілях. Коли Японія почала наступ і окупувала цю територію, японські лідери вирішили підтримати рух за незалежність в Індонезії, щоб позбавити Нідерланди цієї сфери впливу. Лідери національно-визвольного руху Ахмед Сукарно і Мухаммад Хатта активно співпрацювали з японськими військовими.

Коли Японія здалася Сполученим Штатам у 1945 році, Сукарно і Хатта побоювалися, що вікно можливостей може закритися і поспішили проголосити незалежність Індонезії.

17 серпня 1945 року було видано прокламацію, відому як Proklamasi Kemerdekaan Indonesia. Незабаром після оголошення прокламації Сукарно і Хатта використовували японську зброю для повстання проти голландського уряду в Індонезії. Голландці були незабаром вигнані з Джакарти, проте прибуття підкріплення говорило про їхній намір продовжувати бойові дії. Здивована кровопролиттям, Організація Об’єднаних Націй заблокувала амбіції Нідерландів почати війну, закликаючи до дипломатичних заходів. Після десяти тижнів утомливих дебатів Індонезія отримала незалежність, а голландські війська вийшли зі Східної Азії. У серпні 1949 року були засновані Сполучені Штати Індонезії. Ахмед Сукарно став першим Президентом держави.

День незалежності є одним з найбільш жвавих індонезійських свят. Протягом усього дня індонезійці різного віку беруть участь у різноманітних святкових заходах.

Практично у кожному місті і селищі проводиться церемонія підняття національного прапора. Її очолює сам Президент держави. На цій церемонії талановитий вокаліст виконує національний гімн, який називається Рая. Після того, як прапор піднято, Президент виступає з невеликою промовою про прогрес Індонезії.

У Джакарті і інших великих містах проводяться численні паради. Під звуки патріотичних пісень вулицями крокують групи людей в червоних і білих костюмах.

Це кольори національного прапора Індонезії. Примітно, що у Індонезії і Монако практично однакові прапори, хіба що індонезійська трохи довше.

Неофіційна частина святкування включає кулінарні конкурси, змагання з поїдання крекерів і ще одну дуже популярну місцеву розвагу - «пальмолазаніе». Щоб отримати приз, футболку або велосипед, чоловіки видираються на саму вершину пальми. Щоб ускладнити завдання стовбур дерева змащують маслом. Жінки участі в цьому конкурсі традиційно не приймають.