День Незалежності Фіджі

День Незалежності для всіх жителів Фіджі був і залишається приводом для радості і гордості за свою країну. Темні хмари колоніалізму остаточно розвіялися над цією країною 10 жовтня 1970 року о 10 годині ранку, коли Рату (ред. титул, що дається фіджійцамі чоловічої статі знатного походження) сер Камізезе Мара, перший прем’єр-міністр незалежної Фіджі, отримав від принца Чарльза документи, які підтверджували суверенність держави Фіджі, що розташована в південній частині Тихого океану і складається з 333 островів. Тільки одна третина з цих островів населена. Найбільший острів - Віті-Леву, нам знаходиться столиця - місто Сува.

Характер здобуття незалежності був відображений в церемонії, яка підкреслювала дружність відносин між Фіджі і Великобританією. В одній зі своїх промов принц Чарльз, цитуючи свою матір, заявив: «..між Фіджі і Британією завжди була довіра і взаєморозуміння», а новий прем’єр-міністр підтвердив і засвідчив теплі почуття народу Фіджі до Корони, Британії та її народу.

Союзний прапор було знято зі словами «Незалежність для Фіджі!» на церемонії на стадіоні Альберт-Парк в Суві 9 жовтня 1970 року і було урочисто піднято національний стяг. Після передачі принцом Чарльзом документів новому прем’єр-міністру, стадон буквально вибухнув радістю. Військовий оркестр зіграв гімн «Боже, бережи королеву». На честь високої особи було дано артилерійський салют, після якого був військовий парад.

Потім почалося святкування, щор включало традиційні танці корінних фіджійцев, "процесію дракона", виступ парашутистів, різні конкурси та розваги, що завершилися салютом ввечері. 12 жовтня 1970 року за участю принца Чарльза в Льовука був відкритий меморіал, присвячений незалежності держави.

Перші поселенці з’явилися на островах Фіджі більше 3000 років тому. Сьогодні їх називають людьми культури Лапіта.

Нагадаємо, що Фіджі стала британською колонією в 1874 році, коли глава племені фіджійцев - Рату Сірку Епеніса Какобау - добровільно передав острова Великобританії. Британці керували за допомогою призначеного короною британського губернатора, який виступав в ролі консультанта у керівників сіл і поселень. Проводилась політика збереження корінних традицій. До кінця десятиліття англійці створили на цій території свої перші цукрові плантації. Вони не стали використовувати працю фіджійцев з поваги до жителів островів. Замість цього були укладені контракти з індійськими робочими, які незабаром склали значну частину населення Фіджі.

На основі аналізу витрат і вигод для Великобританії, проведеного за розпорядженням тодішнього прем’єр-міністра Гарольда Макміллана в 1957 році, було вирішено, що Британія не повинна йти з Фіджі, оскільки це могло призвести до етнічної напруженості в регіоні. Проте, на хвилі деколонізації інших територій, в Лондоні в липні 1965 і квітні 1970 року були проведені конференції для обговорення надання незалежності цій державі. Фіджійци домовилися про систему, відповідно до якої повинен був бути створений двопалатний парламент, який дотримувався б інтересів фіджійських правителів, і народно обрану палату представників. Палата представників складалася з 52 місць, 27 з яких обиралися в громаді і 25 на національному рівні. Відповідно, виборці давали два голоси: один для кандидата від своєї спільноти і один на національному рівні. Ця система зміцнила поділ фіджійськой політики за етнічною ознакою і вважалася упередженою по відношенню до інтересів корінних фіджійцев і європейців.

З жаль, попереду країну очікувало ще чимало нелегких випробувань. Відбувся ряд військових переворотів. Останній, в 2006 році, завершився встановленням військової диктатури. Державу була виключено з багатьох міжнародних структур, до яких вона до того входила.

Пам’ятки. Міжнародна лінія часу проходить через острів Фіджі в Тавеуні, тому ви можете стояти там однією ногою в цій даті, а іншою - в попередній.

У фіджійських селах тільки голова може носити капелюх і сонцезахисні окуляри. Голова вважається священною частиною тіла і не призначена для дотику.