День помаранчевої сорочки в Канаді

Починаючи з 1883 року, уряд почав засновувати школи-інтернати для індіанців по всій території Канади, якими керували в основному Римсько-католицька і Англіканська Церкви. Також брали участь Об'єднана церква Канади, Методистська церква і Пресвітеріанська церква.

Метою уряду була асиміляція корінних народів Канади та знищення їх самобутньої культури.

Відвідування цих шкіл стало обов'язковим для дітей аборигенів у 1894 році. Їх насильно забирали у батьків і поміщали в інтернати, основним завданням яких було примусове вилучення дітей з їх культурою середовища.

Коли батьки приходили, щоб забрати дітей з цих шкіл, була терміново придумана система пропусків, що забороняла корінним жителям залишати місця резервації без «пропуску». Умови в школах були важкими, рівень викладання вкрай низьким. Школи не отримували достатнього фінансування, через неповноцінне харчування і погані санітарні умови, лютували хвороби. Рівень смертності в школах в 1900 -1920 роках коливався від 30 до 60 відсотків. Багато шкіл не інформували сім'ї про смерть учнів, ховая дітей в безіменних могилах. У багатьох школах сексуальне насильство було звичайним явищем, також учнів змушували працювати, щоб збирати гроші для школи. Дітей били за те, що вони говорили рідною мовою.

До 1950-х років уряд став послаблювати обмеження для корінних народів Канади та розпочав роботу щодо закриття цих шкіл.

У 1969 році держава забрала у Церков контроль над школами-інтернатами, і до 1980 року лише кілька таких шкіл залишалися відкритими, остання з яких закрилася в 1996 році.

Натхненням для святкування Дня помаранчевої сорочки послужила колишня учениця такого закладу Філліс Джек Вебстад, яка поділилася своєю історією на заході з нагоди зустрічі випускників школи-інтернату Місії Святого Йосипа (SJM), що проходила в Вільямс-Лейк, Британська Колумбія, навесні 2013 року. Філліс згадує свій перший день навчання в інтернаті. З неї, шестирічної дівчинки, зняли весь одяг, в тому числі нову помаранчеву сорочку, подаровану їй бабусею, яку так ніколи і не повернули. Помаранчева сорочка тепер символізує те, як система шкіл-інтернатів позбавляла своїх учнів корінної самобутності.