Національний день водних ресурсів в Аргентині

Національний день води було засновано 1963 року, коли в місті Кордова відзначали 25-ту річницю створення тодішнього Головного управління гідравліки цієї провінції.

Ця зустріч фактично стала Першим національним конгресом з водних ресурсів, і на ній було схвалено пропозицію заснувати 31 березня як День води, оскільки саме цього дня було створено цей провінційний орган.

Зрештою, 30 березня 1973 року цю дату було відзначено постановою № 1630/70 тодішнього Міністерства громадських робіт і послуг країни за вказівкою заступника міністра водних ресурсів, відомого доктора Гільєрмо Кано.

Уже в те десятиліття було поставлено за мету наголосити на важливості водних ресурсів Аргентини, сприяти не лише раціональному споживанню та збалансованому використанню, а й запобігти їхньому погіршенню.

Ця мета має - в наші дні - велику актуальність і залишається чинною. На той час було висловлено необхідність "стимулювати в усіх жителів відповідальність у використанні водних ресурсів країни, а також глибше знання та сумлінне їх збереження".

Таким чином, День води було інституціоналізовано в Організації Об'єднаних Націй. Подальше заснування Всесвітнього дня води було рекомендовано на Конференції ООН з довкілля та розвитку 1992 року в Ріо-де-Жанейро.

Генеральна Асамблея ООН відреагувала на цю рекомендацію, оголосивши 22 березня 1993 року першим Всесвітнім днем води. Прісна вода є одним із найбільш деградованих ресурсів, її запаси дедалі обмеженіші, і її критичний стан ставить під загрозу саме виживання.