1 липня проводиться День Конституції Канади. Ці липневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
Конституція Канади є найвищим законом Канади. У ній викладено систему державного управління Канади і цивільні права, і права людини, і тих, хто є громадянами Канади, і негромадянами Канади. Її зміст являє собою сплав різних кодифікованих актів, договорів між Короною і корінними народами (як історичних, так і сучасних), некодифікованих традицій і конвенцій. Канада є однією з найстаріших конституційних монархій у світі.
Згідно з підрозділом 52(2) Закону про Конституцію 1982 року, Конституція Канади складається із Закону Канади 1982 року (який містить Закон про Конституцію 1982 року), актів і постанов, згаданих у його розкладі (включно з, зокрема, Законом про Конституцію 1867 року, колишнім Законом про Британську Північну Америку 1867 року), і будь-яких поправок до цих документів. Верховний суд Канади постановив, що цей список не є вичерпним і містить також низку актів, ухвалених до утворення Конфедерації, і неписані компоненти.
Акт про Британську Північну Америку 1867 року заснував Домініон Канада як федерацію провінцій. Спочатку, 1 липня 1867 року, чотири провінції вступили в конфедерацію як "єдиний домініон під назвою Канада": Західна Канада (колишня Верхня Канада, нині Онтаріо), Східна Канада (колишня Нижня Канада, нині Квебек), Нова Шотландія і Нью-Брансвік. Право власності на Північно-Західні території було передано Компанією Гудзонової затоки 1870 року, з них було створено провінцію Манітоба (перша, створена парламентом Канади). У 1871 році до Конфедерації приєдналася Британська Колумбія, а 1873 року - Острів принца Едуарда. Територія Юкон була створена парламентом 1898 року, потім Альберта і Саскачеван 1905 року (всі з частин Північно-Західних територій). Ньюфаундленд, найстаріша колонія Великої Британії на Американському континенті, яка на той час також була домініоном, приєдналася до Конфедерації 1949 року. Нунавут був створений у 1999 році з Північно-Західних територій.