Початок повстання у Варшавському гетто 1943 року

За чотири тижні після вторгнення Німеччини до Польщі у вересні 1939 року столиця країни Варшава була окупована. До 1939 року в ній проживала найбільша в Європі єврейська громада, яка налічувала понад 350 000 осіб - приблизно 30 % населення Варшави. Відразу ж після окупації німецькі частини почали тероризувати єврейське населення, застосовуючи різні заходи примусу.

19 квітня 1943 року у Варшавському гетто почався відкритий опір есесівцям. Однак шанси на перемогу в боротьбі з добре озброєними есесівцями у повстанців були близькі до нуля. Хоча на короткий час вдалося запобігти депортації людей, у довгостроковій перспективі ситуація була безнадійною для тих, хто чинив опір. У них майже не було зброї, вони майже не мали військової підготовки і билися з мужністю відчаю. Спочатку вони досягли невеликих успіхів, оскільки добре знали "своє гетто", але в довгостроковій перспективі опір був приречений на провал. Німці підпалили всі будинки в гетто. Менш ніж за місяць, 16 травня 1943 року, повстання у Варшавському гетто закінчилося.